27 жовтня Україна відзначатиме День української писемності та мови. Це свято не лише про підручники, правила чи оцінки. Це свято нашого генетичного коду.
Сьогодні українська мова — це більше, ніж засіб спілкування. Це наш бронежилет, наша зброя і наш дім, де б ми не перебували. Вона лунає в окопах, у волонтерських штабах, у класах і на вулицях вільних міст. Вона тримає нас разом.
Не просто мова — голос роду,
Жива вода із джерела.
Вона відвага і свобода,
Що крізь віки мене вела.
Коли до серця крадеться тривога,
За долю України я молюсь.
З молитвою звертаюся до Бога
І мовою вкраїнською молюсь.
Вона звучить у рокотанні хвиль,
В крилатім пісеннім польоті.
Моя українська — це вічний і стиглий,
Незламний і світлий мій дотик.
