25 лютого народилася Леся Українка – дівчина з тендітним здоров’ям і сталевим характером. Вона не шукала легких доріг, не корилася болю і не дозволила обставинам визначити її долю. Її життя було боротьбою – тихою, гідною, щоденною.
Це потім вона стане великою поетесою, це потім її мужній голос пролунає на всю Україну і на весь світ.
Леся писала тоді, коли мовчати було простіше. Ії слово не було лагідною прикрасою – воно ставало мечем, криком, надією. Вона вміла бути ніжною – водночас незламною.
В бібліотеці гімназії представлено Книжкову експозицію “Я знаю, що забуття не суджено мені”
Саме тут, біля виставки ожило поетичне слово Лесі Українки.
Вчителем української мови та літератури Габчак Н.М., бібліотекарем гімназії з учнями 5 – Б класу (кл. керівник Дорота І.О.) проведено Літературні читання. Учні перегорнули сторінки творів Лесі Українки – дітям, згадали життєвий та творчий шлях талановитої авторки.
Минуло 155 років, але Леся Українка не залишилася в минулому. Вона – у наших розмовах про свободу. Вона – у силі духу, яка не дозволяє опускати рук. Вона – в кожному слові, сказаному з любов’ю до України.
Її не спіткало забуття. Бо є люди, які стають голосом нації. І цей голос звучить крізь століття.
Нехай же буде вічною і наша пам’ять про неї!
